Я бариста й маю зошит, куди записую фрази людей зранку — мені здається, так звучить моє місто

Я відчиняю кавʼярню ще коли темрява тримається за поручні трамваїв. Люди кажуть: еспресо швидко, без розмов, бо я запізнююсь, зробіть мені тепло, бо я замерз ще в підʼїзді.

Я записую це від руки — не для інтернету, для себе. Я бачу, що ми всі хочемо одного: щоб хтось на хвилину був добрим без причини. Я не знімаю відео й не збираю лайки — я просто наливаю каву й зберігаю голос свого ранку. Так я відчуваю себе потрібним.