Усі опубліковані історії
Коробка листів батька: онукам читаю короткі речення замість великої історії
Не поет і не викладач літератури — лише коробка з конвертами, де папір уже жовткуватий від часу. На одному з них тато написав коротко: живий, тримаюсь, цілую маму. Онуки хихикають:...
Я зберігаю листи свого батька й читаю їх онукам — мені здається, я їм повертаю його голос
Я не поет і не вчитель літератури. У мене коробка з конвертами, де тато писав коротко: живий, тримаюсь, цілую маму. Онуки інколи крутять пальцем біля скроні: діду, ну що це за літе...
Дві суботи на місяць — автобус до мами й повернення в простий день
В аптеці памʼятаю десятки дрібниць про таблетки й терміни — там час рахується коробками й фольгою. Інша памʼять живе в сумці на суботу: булочки, газована вода, недочитана книжка —...
Я два рази на тиждень їду автобусом до мами, бо без її чаю я гублю відчуття простого дня
Я працюю в аптеці й знаю пігулки краще за свої сни. Але коли приходить моя субота, я збираю сумку так, ніби знову в школі: булочки, газована вода та недочитана книжка.Я люблю цей ш...
Майстерня при дворі: показую підліткам, як не здаватися пробитій шині
Відчинив маленьку кімнату біля гаража — пахне металом, гумою й клеєм для камер. Стіл завжди подряпаний: на ньому лежать ключі, голки для камер, шматки наждачки й колесо, яке «ще на...
Я навчаю чужих дітей лагодити камери — бо сам учився лагодити велик униз головою без чужих рук лише років у двадцять два
Я відчинив малесеньку майстерню при дворі, бо люблю запах металу й клею для камер. Підлітки підʼїжджають після школи з пробитою шиною й кажуть: навчи не робити за нас — навчи робит...
Тісто ще до світанку — так знаходжу рівновагу в новому місті
Переїхала сюди вже дорослою й спершу майже не виходила з підʼїзду — ніби сама собі зачинила двері. За вікном чути було все те саме місто, що й скрізь: автобуси, двері підʼїздів, чу...
Я знову встаю в темряві й місю тісто — так я тримаюся за своє нове місто
Я переїхала сюди вже дорослою жінкою і спершу боялася навіть виходити з підʼїзду. Тоді я просто почала робити вареники, як робила все життя. Хтось поніс з собою новину до сусідів —...